brof banner
 

Списання безнадійної кредиторської заборгованості

Прочитано 970 раз
Оцените материал
(0 голосов)

Напевно, що в робочій практиці кожного бухгалтера виникала ситуація, коли необхідно списати безнадійну кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності. Давайте розглянемо питання щодо списання безнадійної кредиторської заборгованості у разі отримання попередньої оплати за товари та коригування податкових зобов’язань (далі - ПЗ) з ПДВ.

Нагадаємо, що сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Строки позовної давності щодо правочинів, які виникають під час здійснення господарської діяльності, визначені у Цивільному кодексі України від 16 січня 2003 року N 435-IV.

В ході списання безнадійної кредиторської заборгованості постає питання, чи підлягають в даному випадку коригуванню ПЗ з ПДВ, нараховані на дату надходження авансового платежу?

Позиція податкових органів стосовно цього питання виявилась цілком передбачуваною: «Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів (послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше. Тобто, на дату надходження авансового платежу у продавця виникають податкові зобов’язання з ПДВ. Враховуючи те, що продавцем не були повернуті кошти, раніше отримані від покупця як попередня оплата за товар (послуги), то у разі якщо протягом терміну позовної давності не відбулося фактичної поставки товару (послуг), продавець не має законодавчих підстав на коригування суми податкових зобов’язань з ПДВ при списанні кредиторської заборгованості».

Таким чином, якщо продавцем не були повернуті кошти, раніше отримані від покупця як попередня оплата за товар (послуги) після закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен включити суму такої непогашеної кредиторської заборгованості (без урахування ПДВ) до складу доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, з відповідним відображенням у рядку 03 декларації з податку на прибуток підприємства (форма від 30.12.2013 р. № 872), та у рядку 03.25 додатка ІД до цієї декларації. Податкові зобов’язання з ПДВ коригуванню не підлягають.

Ми можемо і не погодитись з точкою зору податкових органів щодо відсутності підстав для коригування ПЗ з ПДВ. Аргументованим запереченням, у даному випадку, може бути визначення з пп. 14.1.191 ПКУ, де зазначено, що постачання товарів — це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у т. ч. продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. А відповідно до пп. 14.1.185 ПКУ, постачання послуг — це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи або надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Крім того, в п. 187.1 ПКУ визначено, що датою виникнення ПЗ з постачання товарів/ послуг вважається дата зарахування коштів від покупця/ замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/ послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/ послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку.

Тож виходить, якщо платник податку вирішує списати грошову кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності, та видає відповідний наказ, постачання товарів (робіт, послуг) так і не відбулося. А отже, приписи щодо необхідності нарахування ПЗ з ПДВ згідно з п. 187.1 ПКУ не виконуються і після списання кредиторської заборгованості можна відкоригувати ПЗ з ПДВ. Проте, нажаль, прямого чи опосередкованого дозволу на такі дії ПКУ та інші нормативні акти не містять.

Слід враховувати також те, що, незважаючи на відсутність факту постачання товарів (робіт, послуг), суть договору не змінюється — він так і залишається договором поставки, згідно якого гроші були отримані як оплата товарів (робіт, послуг). Отримані кошти — це плата за непоставлений товар. Перша подія, що сталася три роки тому, не змінила свого статусу - отримання передоплати.

Нещодавно Міністерство доходів і зборів України опублікувало лист від 23.06.2014, № 11237/6/99-99-19-03-02-15 "Щодо податкових наслідків в частині ПДВ при списанні кредиторської заборгованості за отримані аванси", в якому податкові органи роблять висновок на користь платника податку, а саме, цитуємо: «При певних умовах постачальник-виконавець має право зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість».

Такими певними умовами можуть бути наступні події, які документально підтверджені та відображені в бухгалтерському обліку платника податку:

- на дату отримання авансового платежу від покупця-замовника у постачальника-виконавця визначені ПЗ з ПДВ;

- надалі виникли обставини, внаслідок яких договір поставки товарів/ послуг не виконаний;

- товари/ послуги не поставлені протягом терміну позовної давності;

- поставки інших товарів/ послуг, в оплату яких може бути зарахована кредиторська заборгованість, здійснюватися не будуть;

- кредиторська заборгованість за отриманим авансом списується з бухгалтерського обліку.

Але звертаємо вашу увагу на те, що отримана податкова консультація не носить загальний характер і може бути використана лише тим платником податку, якому вона адресована.

Як бачите, ситуація неоднозначна. Тому, враховуючи той факт, що дане питання є спірним, а роз’яснення в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі не має статусу законодавчого документа і не носить обов'язковий для виконання характер, будь-який платник податку має право та можливість звернутись до податкового органу за індивідуальним податковим роз’ясненням.

Источник:  EBS http://ebskiev.com

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить