brof banner
 

ГФС о списании безнадежной дебиторской задолженности

Прочитано 1028 раз
Оцените материал
(0 голосов)

ДФС у м. Києві у листі від 08.04.2016 р. №8482/10/26-15-12-05-11 нагадує, що безнадійна заборгованість – це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

  • заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
  • прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
  • прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
  •  заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;
  • прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб – заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
  • актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;
  • сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
  • прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
  • заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
  • заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає  П(С)БО 10.

Статтею 6 ГПКУ визначено порядок пред’явлення претензії підприємствами та організаціями, при порушенні їх майнових прав і законних інтересів. Так, підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

Статтею 264 ЦКУ встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, якщо дебітор вчиняє дії, що свідчать про визнання свого боргу (підписання акту звірення взаємних розрахунків), то  перебіг позовної давності переривається.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи вищевикладене, якщо у підприємства рахується дебіторська заборгованість, то після закінчення терміну позовної давності або після банкрутства чи ліквідації боржника така заборгованість є безнадійною та підлягає списанню.

Источник: https://news.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/38387

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить